Україною жили, за Україну полягли.

                                                   

      

В кожної держави є такі події, які назавжди викарбовуються в історії, їхні дати пам’ятають протягом десятиліть, віків. Такі події назавжди змінюють хід історії та світогляд громадян.

29 січня 2023 року в Україні відзначається 105– річниця бою під Крутами, котрий для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.

Вони - студенти,курсанти, школярі без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.

До цієї знаменної дати в бібліотеці проведено хвилину пам'яті " Україною жили, за Україну полягли".

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

 27 січня весь світ вшановує пам’ять жертв Голокосту – однієї із найтрагічніших сторінок історії людства. Нелюдська жорстокість, породжена нацисткою ідеологією, забрала життя мільйонів невинних людей, приналежних до різних релігійних, етнічних, культурних та національних спільнот.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року відзначається щорічно 27 січня. Голокост – масове знищення євреїв нацистською Німеччиною протягом 1933 – 1945 років. За цей час було знищено мільйони людей. Коли говоримо  про Голокост, маємо на увазі те, що відбувалося у великих концтаборах Освенцім, Бухенвальд, Треблінка та інших, де знищення євреїв проводилось у великих масштабах, технічними засобами, а не кулями.

Ця дата сповнена особливим трагізмом та болем. За період Голокосту на території України нацистами було знищено майже 1,5 мільйона українських євреїв. 

Про наслідки тих жахливих подій нам-українцям нагадують схили Бабиного Яру, що у роки Другої Світової війни стали місцем масових розстрілів. Тут були знищенні не лише євреї, а й українці, зокрема підпільники ОУН. Десятки тисяч українців, ціною свого життя, переховували та рятували євреїв. Стали «Праведниками Миру».

Українці, як ніхто, розуміють трагедію єврейського народу. Саме українська земля лише за минуле століття пережила 2 масштабних геноциди: Голодомор та Голокост.

Тому людство повинно завжди пам’ятати про трагедію Голокосту. Це жахливий урок історії. І на будь-який прояв ненависті та нетерпимості треба давати рішучу відповідь.

Акт Злуки : відтворення історичної правди.

105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу».

Щороку  в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності.  22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.  Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом.  Соборність – мета Перемоги.Цьогоріч   День Соборності України проходить під гаслом «Україна соборна. Разом до Перемоги!"

Підготовлено інформ - досье "Акт Злуки: відтворення історичної правди". Постійно діюча книжкова виставка в нашій бібліотеці привертає увагу читачів та пропонує замислитись над історією нашої країни, сьогоденням та майбутнім українського народу.

Василь Стус - величний і вічний.

 Василь Стус був українським поетом-шістдесятником, дисидентом і політв’язнем. Народився 6 січня 1938 році в селі Рахнівка Винницької області, був молодшим з чотирьох дітей. Невдовзі сім’я переїхала у Донецьк (тоді — Сталіно), аби втекти від примусової колективізації: спочатку батько знайшов роботу на хімічному заводі, за рік перевезли до себе дітей.

Навчався Стус на історико-філологічному факультеті педагогічного інституту. Опісля працював у сільській школі, відслужив в армії на Уралі. Далі повернувся до учителювання, потім став літредактором газети «Соціалістичний Донбас», аж доки 1963 року не вступив до аспірантури Інституту літератури імені Шевченка в Києві. Тоді ж зайнявся виданням першої збірки віршів (вилучена з плану видавництва, згодом вийшла самвидавом), почав публікувати переклади іноземних поетів.

Літературну годину "Василь Стус - величний і вічний" з нагоди дня народження проведено  з читачами бібліотеки. 

Людмила Маринюк вчителька- пенсіонерка української мови та літератури, розповіла про життя та творчість українського поета, прозаїка, перекладача.  

 Вірші читали Тетяна Павлюк " Як добре те, що смерті не боюсь я..." , Кароліна Баб'юк "О земле втрачена, явися...", Ганна Король " Верстаю  шлях  - по вимерзлій пустелі...", Людмила Шклярук "Сховатися од долі - не судилось..."