Чорні крила Голокосту.

 27 СІЧНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27 січня весь світ вшановує пам’ять загиблих в роки Голокосту – жахливої трагедії, жертвами якої стали близько шести мільйонів євреїв. В Україні було розстріляно понад півтора мільйона людей, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо справжньої кількості знищених нацистами євреїв та ромів.

Генеральна асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла Резолюцію № 60/7 «Пам’ять про Голокост», у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Того дня в 1945 році війська 1-го Українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. В Україні та за її межами символом нелюдських страждань, траурним місцем, де відбулись масові розстріли жертв (переважно єврейської національності) вважається Бабин Яр.

Напередодні Дня пам’яті жертв Голокосту бібліотекар Новоставецької сільської бібліотеки підготувала тематичну викладку літератури " Чорні крила Голокосту". Голокост - це біль і жах українського народу. Про це повинен пам'ятати кожен.

Історичний урок єднання.

 Напередодні державного свята, яке відзначається щороку 22 січня - День Соборності і Свободи України в Новоставецькій сільській бібліотеці відбувся історичний урок "Історичний урок єднання". Захід відбувся для учнів 9 - 10 класів Новоставецького ліцею.

Діти дізналися про історію виникнення державного свята, ознайомились з книжковою виставкою "Національна єдність - запорука державності України", прийняли участь у історичній вікторині " Моя країна - Україна".

Учасники заходу пригадали українські звичаї і традиції, символи нашої держави.

Зрозуміли , що від них залежить, якою буде наша держава. А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

Незламні Кіборги.

 Донецький аеропорт... 242 дні мужності, самопожертви... Про ці героїчні дні, про кіборгів читаємо у збірці свідчень "Ад 242"; у книзі Сергія Лойка "Аеропорт".

Відчайдушність і страх, любов і дружба - події, які постають на сторінках цих книжок.

Лойко С. АЕРОПОРТ.

Роман заснований на реальних подіях, але персонажі - плід художнього вимислу. Маленький український гарнізон Аеропорту денно й нощно відбиває атаки противника, який значно переважає у живій силі й техніці. Вороги самі назвали захисників Аеропорту кіборгами за їхню нелюдську живучисть та впертісь приречених. Дія роману починається в Аеропорту і розгортається похвилинно протягом останніх п'яти днів понад 240-денної облоги.

АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви.

Читати, слухати і дивитися про Аеропорт - боляче... Ця книга свідчень про трагічні дні боїв в АДу (аеропорту "Донецьк"). Не завжди ті, хто "пройшов крізь вогонь", хочуть і можуть говорити про пережите. Розповіді захисників Донецького аеропорту можуть стати поштовхом для самовизначення: за якими правилами жити, чи справді країна, яку захищаєте, вартує того, щоб за неї боротися і віддавати таке дорогоцінне - життя...

Розповім про Героя.

 

#Розповім_про_Героя

#Обласний_молодіжний_літературний_проєкт

Морозов Тімур Вікторович

Вік: 17 років

Місце навчання: Хмельницький національний університет

Назва бібліотеки: Новоставецька сільська бібліотека – філія Теофіпольської ТГ

Сивак Богдан Анатолійович народився 1 лютого 1985 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області. Ще маленьким ходив у садочок, у 1991 році пішов у перший клас Святецької ЗОШ, де провчився дев'ять класів. Далі навчався у Теофіпольському профейно-аграрному ліцеї. У 2010 році з батьками переїхали в село Кривовілька (на батьківщину мами Тані). Дуже любив собак та коней . Коли ходив допомагати матері на фермі, то у всіх працівників були прізвиська, навіть люди його за це пам'ятали. Пам'ять мав геніальну. У сім’ї було троє синів і всі допомагали батькам по господарству.

Працював на різних роботах: із бригадою ставили сонячні батареї і рубали дрова в лісі. Ніякої роботи не цурався і людям, що у допомозі просили, жодного разу не відмовив. Бабусі Соні, ще у дитинстві, пас корови, мав багато друзів. Завжди був привітний, жартівливий, красивий, білявий, доброзичливий, позитивний. У 2000 році призвали до лав армії, відслужив два роки та повернувся додому .У 2016 році на три роки підписав контракт добровольцем в АТО, не ховався від війни, а пішов боронити від лютого ворога Батьківщину. На той час з родини брали участь в антитерористичній операції батько Анатолій і два рідних брати.

З батьком зустрілися на Донецькому напрямку, а Богдан в'їхав у Луганськ: перебував у Авдіївці, Мар'янці, був поранений. Осколки діставали у шпиталі. У 2019 році знову пішов з побратимами на війну, нагороджений двома медалями за участь в антитерористичній операції. 2 січня 2021 року загинув, похований на кладовищі у селі Кривовілька.

Почесною грамотою посмертно нагорожений за патріотизм, героїзм, мужність та відвагу проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

У цій жорстокій війні гинуть кращі – роботящі, добрі, надійні. Яким би ще жити і жити. Трудитися, радіти життю, своїй родині, людям, білому світу. Просто жити. Але все перекреслила ця страшна війна.

Честь і слава нашим загиблим воїнам! Пам'ятаймо імена кожного з них!Світла йому пам’ять! Маємо пам’ятати про кожного загиблого, бо всі вони наближали перемогу, загинули за кожного з нас. Завдяки їм ми живемо.

Вічна Слава полеглим Героям!

Зимові канікули у розпалі!

 

Зимові канікули у розпалі! Перші дні роботи у новому році - і перші відвідувачі!

І чекаємо всіх книголюбів у бібліотеці!