Василь Стус був українським поетом-шістдесятником, дисидентом і політв’язнем. Народився 6 січня 1938 році в селі Рахнівка Винницької області, був молодшим з чотирьох дітей. Невдовзі сім’я переїхала у Донецьк (тоді — Сталіно), аби втекти від примусової колективізації: спочатку батько знайшов роботу на хімічному заводі, за рік перевезли до себе дітей.
Навчався Стус на історико-філологічному факультеті педагогічного інституту. Опісля працював у сільській школі, відслужив в армії на Уралі. Далі повернувся до учителювання, потім став літредактором газети «Соціалістичний Донбас», аж доки 1963 року не вступив до аспірантури Інституту літератури імені Шевченка в Києві. Тоді ж зайнявся виданням першої збірки віршів (вилучена з плану видавництва, згодом вийшла самвидавом), почав публікувати переклади іноземних поетів.
Літературну годину "Василь Стус - величний і вічний" з нагоди дня народження проведено з читачами бібліотеки.
Людмила Маринюк вчителька- пенсіонерка української мови та літератури, розповіла про життя та творчість українського поета, прозаїка, перекладача.
Вірші читали Тетяна Павлюк " Як добре те, що смерті не боюсь я..." , Кароліна Баб'юк "О земле втрачена, явися...", Ганна Король " Верстаю шлях - по вимерзлій пустелі...", Людмила Шклярук "Сховатися од долі - не судилось..."
Немає коментарів:
Дописати коментар